На виконання статті 23 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження"

Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Порядок регулювання заходів, необхідних для скорочення чисельності тварин, які становлять небезпеку, що додається.
2. Департаменту природних екосистем та біобезпеки (М. Мовчан):
у встановленому порядку подати наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
у десятиденний термін після реєстрації в Мін'юсті довести його для керівництва в роботі Республіканському комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в областях, міст Києва і Севастополя, Державній екологічній інспекції.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра охорони навколишнього природного середовища Томахіна М.Л.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр М.В. Злочевський

Аркуш погодження додається

ЗАТВЕРДЖЕНО
наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України

від _______ № ________

Порядок регулювання заходів, необхідних для скорочення чисельності тварин, які становлять небезпеку

1. Загальні положення

1.1. Порядок регулювання заходів для скорочення чисельності тварин, які становлять небезпеку (далі – Порядок), розроблено відповідно до ст. 23 Закону Україну "Про захист тварин від жорстокого поводження".
1.2. Порядок встановлює вимоги до проведення заходів, спрямованих на регулювання численності тварин, що не утримуються людиною, але перебувають в умовах, повністю або частково створених діяльністю людини.
1.3. Порядок є обов’язковим для підприємств, установ, організацій, які, відповідно до установчих документів про них, мають право здійснювати заходи із скорочення чисельності тварин.
1.4. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні наведеному у Законі України "Про захист тварин від жорстокого поводження".

2. Заходи, які проводяться у разі виникнення або загрози виникнення епізоотій і в інших небезпечних ситуаціях, необхідних для скорочення чисельності тварин, які становлять небезпеку

З метою запобігання виникненню та поширенню зооантропонозних інфекцій серед людей місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, відповідно до ст. 16 Закону Україну "Про захист населення від інфекційних хвороб":
затверджують комплексні програми і плани профілактики та боротьби з цими інфекціями;
затверджують правила утримання тварин у домашніх умовах, виділяють і облаштовують на територіях населених пунктів місця для їх вигулювання, забезпечують відлов, тимчасове утримання та регулювання чисельності бродячих тварин;
забезпечують систематичне проведення дератизації на територіях населених пунктів, у місцях масового відпочинку населення та рекреаційних зонах.
Місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування також рекомендується забезпечити виконання наступних заходів:
ведення системи всебічного моніторингу з усіх питань, що пов’язані з безпритульними тваринами;
проведення масової стерилізації безпритульних тварин з поверненням до ареалу їх попереднього перебування і поступове, протягом декількох років, значне зниження їх кількості;
проведення вилову безпритульних тварин гуманним методом на основі новітніх технологій та кращого міжнародного досвіду;
планування та проведення щорічних протиепізоотичних заходів: обов’язкова вакцинація тварин, що випускаються на волю, від сказу та лептоспірозу з вилученням агресивних і хворих тварин;
проведення інформаційних заходів та навчально-просвітницької роботи щодо впровадження в суспільну свідомість стандартів гуманного поводження з тваринами;
проведення роз`яснювальної роботи серед населення щодо суттєвого скорочення народжуваності серед домашніх тварин, що мають власника, що в свою чергу, повинно призвести до їх нестачі, та в подальшому дасть змогу підвищити попит на тварин покинутих, загублених, народжених на вулиці;
запобігання в установленому порядку неконтрольованому розмноженню тварин;
забезпечення системи обліку собак, що належать власникам;
збільшення кількості притулків та міні-притулків для безпритульних тварин;
розробка і створення сприятливих умов для запобігання неконтрольованому розмноженню тварин, що мають власника;
проведення реєстрації та обліку домашніх тварин, що мають власника;
обмін досвідом з навчальними, науковими та державними закладами, установами, підприємствами України та зарубіжних країн щодо вирішення проблемних питань пов'язаних з безпритульними тваринами у відповідному населеному пункті;
видання та розповсюдження тематичних друкованих видань: буклетів, плакатів, пам’яток для проведення просвітницької роботи серед опікунів безпритульних тварин та мешканців міста;
розроблення та запровадження просвітницьких проектів у дитячих навчальних закладах щодо гуманного поводження з тваринами та захисту їх від жорстокого поводження;
виготовлення та розміщення соціальної реклами (інформаційних носіїв, стендів, листівок, відео- та аудіороликів);
підтримка тематичної web-сторінки в мережі Internet;
залучення громадськості до реалізації заходів щодо регулювання чисельності безпритульних тварин та їх прилаштування;
розроблення та впровадження системи запобіжних заходів щодо безконтрольного розведення та продажу тварин;
проведення всебічного моніторингу і контролю в усіх напрямках, що пов`язані з безпритульними тваринами;
розроблення і впровадження системи масової стерилізації, щеплення, профілактичних обробок та післяопераційного догляду за безпритульними тваринами;
організація ефективного управління та координації дій по вирішенню питань щодо регулювання чисельності безпритульних тварин;
стимулювання громадян, які бажають забрати тварину з притулку;
тісна співпраця з міжнародними організаціями (підтримка, методологічне виконання, стажування спеціалістів, участь у конференціях, семінарах тощо);
активна підтримка дій громадських організацій щодо пошуку майбутніх власників та опікунів для стерилізованих та адаптованих тварин.

3. Порядок регулювання численності безпритульних тварин

3.1. Регулюванню чисельності підлягають безпритульні тварини, які:
заподіюють шкоду компонентам природного середовища, життю, здоров'ю та майну громадян, майну юридичних осіб;
заподіюють шкоду сільському, лісовому, мисливському і (або) рибному господарству;
погіршують санітарний і естетичний стан населених пунктів, жилих, культурно-побутових та інших будівель і споруд;
завдають клопоту мешканцям населених пунктів;
створюють загрозу чи перешкоджають транспортному руху, функціонуванню ліній електромережі, промислових і військових об’єктів;
народилися з відхиленнями у фізичному розвитку або уражені хворобою, небезпечною для їх життя, життя чи здоров'я інших тварин та (або) громадян;
чисельність яких завдає загрози санітарно-епідеміологічному благополуччю населення;
створюють загрозу виникнення епізоотій.
3.2. Регулювання чисельності безпритульних тварин здійснюється відповідно до вимог, визначених законами України "Про ветеринарну медицину", "Про захист населення від інфекційних хвороб", "Про мисливське господарство та полювання" та "Про захист тварин від жорстокого поводження".
3.3. У разі виникнення або загрози виникнення епізоотій регулювання чисельності тварин здійснюється відповідно до вимог, визначених законами України "Про ветеринарну медицину" та "Про захист населення від інфекційних хвороб".
3.4. Безпритульні тварини підлягають вилову. Подальше обстеження виловлених безпритульних тварин, проведення процедур з ними і вирішення питання власності на них здійснюється відповідно до вимог ст. 24 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження". Якщо після проходження всіх передбачених законодавством процедур право власності на виловлених безпритульних тварин перейшло до територіальної громади, на території якої їх було виявлено, і зазначена громада не має змоги утримувати їх у неволі, ці тварини можуть бути випущені на місце їх вилову. Перед випуском такі тварини обов’язково стерилізують.
3.5. Операції вилову планується і організується з урахуванням структури та локалізації зграй безпритульних тварин у населених пунктах беручи до уваги шляхи відтворення зграй (поява нових або заміщення тварин, які з різних причин зникли із зграї), яке відбувається за рахунок новонароджених цуценят з цієї ж зграї, або тварин із сусідніх територій.
3.6. Для перешкоджання народження нових тварин, зграю стерилізують повністю і одночасно протягом 1–2 днів. У разі наявності опікунів зграї стерилізацію проводять за їх допомогою.
3.7. Для уникнення збільшення зграї за рахунок тварин із сусідніх територій процес стерилізації проводять по спіральним лініям, що розкручуються з центрів ділянок, на які умовно поділяється територія населеного пункту.
3.8. Після стерилізації та щеплення собача зграя повністю повертається на місце колишнього мешкання. Собаки стають епідеміологічно безпечні (щеплені після стерилізації), створюють значно менше шуму і не дають приплоду. За зграєю здійснюється спостереження з метою попередження потрапляння до неї нових не стерилізованих і не щеплених тварин. Через певний час має початись значне природне зменшення їх чисельності. Заміщення «вибулих» нестерилізованими тваринами стає неможливим, оскільки навколо вже стерилізовані зграї.
3.9. Для упорядкування оперативної роботи з безпритульними тваринами, а також в інших цілях, створюється база даних.
3.10. Операції з тваринами здійснюються гуманними методами, які виключають жорстоке поводження з ними, відповідно до діючого законодавства України.
3.11. Евтаназія тварин здійснюється за наявністю письмового висновку ветеринарного лікаря з урахуванням вимог ст. 17 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження".

Директор департаменту природних
екосистем та біобезпеки М. Мовчан

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту наказу Мінприроди "Про затвердження Порядку регулювання заходів, необхідних для скорочення чисельності тварин, які становлять небезпеку"

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект наказу Мінприроди "Про затвердження Порядку регулювання заходів, необхідних для скорочення чисельності тварин, які становлять небезпеку" (далі – проект наказу) розроблено відповідно до ст. 23 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" та п. 4 Переліку нормативно-правових актів з питань захисту тварин від жорстокого поводження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 р. № 1585-р.

2. Мета і шляхи її досягнення

Проект наказу спрямовано на законодавче врегулювання проблеми регулювання чисельності тварин, які можуть становити небезпеку з точки зору виникнення або загрози виникнення епізоотій, погіршення санітарно-епідеміологічного благополуччя населення та інших випадках.
Метою проекту акта є встановлення вимог до проведення заходів, спрямованих на зниження чисельності тварин, які становлять небезпеку у разі виникнення епізоотій та і інших небезпечних ситуаціях.

3. Правові аспекти правового регулювання

У цій сфері правового регулювання діють такі нормативні акти:
Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження»;
Закон України «Про ветеринарну медицину»;
Закон України "Про тваринний світ";
Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб";
Закон України "Про мисливське господарство і полювання";

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту наказу не вимагатиме додаткових видатків з державного бюджету України.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект наказу потребує узгодження з Держкомлісгоспом та Держкомветмедицини.

6. Регіональний аспект

Проект наказу не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.
7. Запобігання корупції

Проект наказу не містить правил і процедур, які можуть містити ризики вчинення корупційних порушень.

8. Громадське обговорення

Громадське обговорення проекту наказу відбуватиметься шляхом його розміщення на сайті Мінприроди.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект наказу не стосується питання соціальних відносин.

10. Прогноз результатів

Прийняття запропонованого проекту наказу сприятиме удосконаленню сфери захисту тварин від жорстокого поводження в Україні та не призведе до негативних соціально-економічних наслідків і дозволить врегулювати визначені наказом питання у сфері захисту тварин від жорстокого поводження, щодо яких існує законодавча невизначеність.

Заступник Міністра М.Л. Томахін

"___"________________________ 2010 р.